Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону Напевно, однією з найбільших винагород медитації і молитви є набуте почуття «належності».
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 94)
Так ось що таке «співпричетність»! Одного разу після поглиблених роздумів я зрозумів, що почуття, котре охопило мене – це відчуття спільності зі світом, адже мені було так легко і вільно. Я відчував внутрішній спокій і готовність усувати дрібні подразники. Мені стало подобатися моє почуття гумору. Щодня практикуючи це, я відчуваю надзвичайно приємне відчуття своєї приналежності до творчого потоку Божого миру. І як благотворно позначаються на нас молитва і медитація, вплетені в образ життя АА!
Возможно, одна из самых больших наград, которую мы получаем за наши молитвы и медитацию, это чувство приобщения.
Двенадцать Шагов и Двенадцать Традиций, с. 119
Twelve Steps and Twelve Traditions, p. 105
Так вот оно что — сопричастность! После углубленного размышления я понял, что чувство, охватившее меня, было приобщением, чувством общности с другими, ведь мне было так легко и свободно. Я ощущал внутренний покой и готовность устранять мелкие неурядицы. Мне нравится мое чувство юмора. В ежедневной суете у меня возникает удивительное ощущение сопричастности созидательному потоку Божьего мира. То, что молитва и медитация напрямую вписаны в образ жизни АА, необычайно благотворно для всех нас.
(Медитация из книги “ЕЖЕДНЕВНЫЕ РАЗМЫШЛЕНИЯ”)