Коли ми говоримо чи діємо поспішно або необдумано, то здатність до розсудливості та терпеливості відразу зникає.
«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 82)
Розсудливість і терпимість – це цілі, до яких я щодня повинен прагнути. Я прошу Бога, як я Його розумію, допомогти мені бути люблячим і терпимим і з близькими, і з тими, хто мене постійно оточує. Я прошу про Його керівництво, щоб вчасно «прикусити язика», коли я збуджений, зупинитися і подумати про бурю емоцій, котру мої слова можуть викликати не тільки у інших людей, але і у мене самого. Молитва, поглиблені роздуми і самоаналіз – ось ключі до розсудливості і правильних дій.