8 Березня. ДОРУЧАЄМО

Кожна людина, яка прийшла до А.А. і має намір залишитися, вже зробила початок у виконанні Кроку Третього, навіть не усвідомлюючи того. Хіба ж кожен з них не передав своє життя під опіку, захист і керівництво А.А. у всіх питаннях стосовно алкоголю? При їх вирішенні перевага надається ідея, запропонованим А.А. Всякий зацікавлений новачок переконується, що А.А. – Це єдина безпечна гавань для того потопаючого корабля, яким він став тепер. І якщо це не є врученням своєї волі й життя новознайденому Провидінню, то що це тоді?

«Дванадцять Кроків і Дванадцять Традицій» (стор. 36)

Підкорившись Богові, я тим самим зробив перший Крок до одужання. На мій погляд, наше Товариство шукає такої духовності, при якій виникав би новий, міцний зв’язок з Богом. Напружуючи сили, щоб наслідувати принципи Кроків, я відчуваю свободу, завдяки якій набуваю здатності піклуватися про себе. Згубна пристрасть сковувала мене по руках і ногах, не даючи звільнитися від ув’язнення, в якому я сам себе тримав. Але АА вказують мені шлях вперед. Ділитися один з одним, виявляти взаємну турботу, уважність – це наш природний дар один одному. У міру того, як змінюється моє ставлення до Бога, цей дар тільки посилюється. Я вчуся підкорятися Божій волі, поважати самого себе і підкріплювати такий настрíй, віддаючи іншим те, що отримую.

Всякий, вступивший в АА с намерением присоединиться к Содружеству, уже приступил к выполнению Третьего Шага, хотя еще и не осознает это. Разве вы не доверили решение всех проблем, связанных с алкоголем, Содружеству Анонимных Алкоголиков, полагаясь при этом на его заботу, защиту и руководство?.. Каждый добровольно вступивший в Содружество, чувствует уверенность в том, что это единственное пристанище для такого, терпящего бедствие судна, которым стал он. Если это не вручение своей воли и жизни некоему найденному Провидению, то что же это?

Двенадцать Шагов и Двенадцать Традиций, с. 42–43

Покорность Богу была первым моим шагом к выздоровлению. Я верю, что наше Содружество стремится к духовности, открытой для нового уровня родства с Богом. Когда я стараюсь следовать по пути Шагов, я ощущаю свободу, предоставляющую мне способность подумать о себе. Мое пагубное пристрастие держало меня в своем бесконечном плену без всякой надежды на освобождения из этого моего добровольного заточения. Но АА указывает мне путь вперед. Делиться, быть внимательным и заботиться о людях — это наш природный дар по отношению друг к другу, и по мере изменения моего отношения к Богу увеличивается и дар. Я учусь подчиняться Божьей воле, уважать себя и сохранять эти качества, отдавая другим то, что получаю.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *