Анонімні Алкоголіки Полтавського регіону 20 років без спиртного. З усієї України до Полтави з’їхалися сотні анонімних алкоголіків. Всі вони святкували ювілей тверезого руху. Святкування без пляшки бачила Юлія Кравець.
Чоловік невеликого зросту з сивою бородою та сірими очима. Він анонімний алкоголік. З Івано-Франківська Василь їхав майже добу, щоб привітати таких як він, екс-залежних. Радий бачити старих друзів. Без спиртного живе вже майже 8 років, розповідає він.
ВАСИЛЬ: Я Василь – алкоголік. У нас так прийнято говорити, бо хвороба є хвороба. Саме важко було признати, що я – алкоголік. А коли я перейшов перший крок, признав, що це хвороба і вона сидить у мені, і тому стало легше.
Шість років не бере чарку до рук Михайло. Каже, із волоцюги він перетворився на відомого музиканта. Вдруге одружився і знову став батьком. За словами чоловіка, пиячити він почав з 12 років.
МИХАЙЛО: Так случилось, что мне пришлось отказаться от ребенка, умерла жена, жизнь тога почти рухнула, я оказался за чертой. Я побирался, я попрошайничал, как можно обманывал соседей, даже такой был случай, я похоронил свою бабушку. Собрал деньги на похорон, мне нужны были деньги. Ну баб ушка слава Богу жива ей 95ть лет. С 2010 года я познакомился с АА, но мне не дошло с первого раза. Путь выздоровления очень простой, прийти на групу нужно для начала.
Елегантна та усміхнена одеситка Наталія, сьогодні –турботлива дружина та мати, а в минулому – алкоголік. Ще 13 років тому вона не знала міри.
НАТАША: Я начинала как все, у меня не было задачи. Просто я не чуствую нормы, я выпиваю чуть-чуть потом не могу остановиться. Для меня алкоголіки это та которые под. забором валяються, а я ещё довільно прилично выглядела. Я корда пришла на перове собрание сказала, что я не алкоголік, что у меня просто проблемы.
Сергій допомагає таким, як колись був сам. Каже, найважче було навчитися жити без випивки й тому таким як він потрібна підтримка однодумців.
СЕРГІЙ: Самое сложное-это было научиться жить и не пить. Привык уже все-таки всю жизнь прожил с употреблением и вокруг все люди в основном пьют. И тут важна поддержка остальных, которые не пьют.
Запорука успіху не в медикаментозному лікуванні, а в спілкуванні та підтримці один-одного. У Полтаві рух анонімних алкоголіків виник у 1996 році. Однією з тих. хто його започаткував, була лікар терапевт Віра Черевічна. Програму привезла з Києва. Згадує,перша група складалася з 6 чоловік, нині в товаристві близько 300 осіб.
ВІРА: Очень рада, что эта програма имеет духовное основание, потому, что зависимость это сам человек не может победить, но с божей помощью она диствительно работает людей згуртувати.
Допомагає подолати залежність від спиртного і церква, розповідає отець Максим Кролевський
ОТЕЦЬ: Це є люди з великої букви, які дійсно мають мудрі світлі голови, але десь в цьому житі трошки зайшли не в ті двері. І опинилися сам на сам зі своєю проблемою. І тому та організація, яка є намагається людей згуртувати.
У Полтаві – це ювілейна конференція анонімних алкоголіків. Після традиційного зачитування програми учасники розповідали, як їм вдається залишатися тверезими. Кажуть, що майже в кожного, хто прийшов АА, історія закінчується щасливо.